Білоголова, -вої, ж. Женщина. Cм. біла челядь.
Блискавконогий, -а, -е. О лошадяхъ: съ ногами, быстрыми какъ молнія, быстроногій.
Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. .
Лакомий, -а, -е. 1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ.
2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші.
Линтваре́ць, -рця́, м. Ум. отъ линтварь.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала.
П'яний, -а, -е. 1) Пьяный. П'яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. . Буде твоя головка що-день п'яна. під п'я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. 2) п'я́на бараболя. Порода картофеля. Ум. п'яненький. Ой учора ізвечора п'яненька була.