Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця.
Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. 2) Отражаться.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити?
Наруга́ти, -га́ю, -єш, гл. Укорять, корить. Він (писарь) був і мої гроші не оддавав, так я став наругать, то він і оддам.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати.
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.