Ведмедчук, -ка, м.
1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь.
2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Конечно нар. = конечне.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці.
Спалити, -лю, -лиш, гл.
1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале.
2) Опалить (солнцемъ кожу).
3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало.
Турбуватися, -буюся, -єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами.
Фудулія, -лії, ж.
1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали.
2) Надменный, гордый человѣкъ.
Цапок, -пка, м.
1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком.
2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами.
3) = обіручний столець. Cм. обіручний.
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.