Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Гиряво нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено. Нон. № 9281.
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. Левиц. Пов. 317. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. О. 1862. V. 80. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися. МВ. ІІ. 160.
Лакомий, -а, -е. 1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ. Ном. № 1374. 2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші. Н. Вол. у.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили. Богод. у.
Ховувати, -вую, -єш, гл. Воспитывать, вскармливать. Вх. Лем. 478.