Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Води — горобцеві по коліна. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. Років коло тридцятка назад.
