Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватагувати, -гую, -єш, гл. Быть ватагом. Шух. I. 218.
Водо́хреще и мн. водо́хрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водо́хрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.
Галапуп, -па, м. = голопуцьок? Вх. Пч. І. 14.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Канев. у. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно. Брацл. у.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця. Камен. у.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.