Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. 4) Фаза луны. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Подай, подай крізь кватирочку руку! Ой одсуне спідню кватирочку. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Крокус, -са, м. = крокіс. Ой де Петрусь походив, — червоний крокус посходив.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину.