Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладання, -ня, с. 1) Выкладываніе. 2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. Cм. викладати 2. 3) Раскладываніе. 4) Изложеніе.
Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Жубові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Жужжать.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру. Ном. № 1854.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе. Желех.
Поспіх, -ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.