Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барва, -ви, ж. 1) Краска, цвѣтъ. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукнѣ. Н. Вол. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. І. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Безводній, -я, -є. Безводный. Нужу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Перевертаник, -ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру. Вх. Зн. 47.
Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85.
Тертуха, -хи, ж. Напитокъ женщинъ: растираютъ землянику съ сахаромъ и смѣшиваютъ съ водкой, пьютъ ложками. Черниг. у.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.