Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. Велика риба на глибу ходить. Піймати чорного линка з глибу.
Дзизча́ння, дзижча́ння, -ня, с. Жужжаніе.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали.
Пивонія, -нії, ж. Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. б) Paeonia corallina. Як пивонія почервоніла.
Порснути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Брызнуть.
2) Посыпаться, полетѣть градомъ.
3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору.
4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч.
5) Ударить сильно.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх?