Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвинність, -ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. І. 541.
Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських. К. Дз. 105.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Салатник, -ка, м. = салата заяча. ЗЮЗО. І. 133.