Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Через мус. По принужденію.
Поменшання, -ня, с. Уменьшеніе.
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне.
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Похіпки́й кінь.
Провадити, -джу, -диш, гл. 1) Вести, везти. А куди Бог провадить? — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. 4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. провадити на вербі груші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські!
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Роспуджував, мов птаство, татарву. Чи ба! вівці роспудив.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Спряв би, та в нитку не йде.
Штанці, -ців, м. Ум. отъ штани.