Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Гривно́к, -ка, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью. Вх. Лем. 420.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Незмірено, незмірнонар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Мил. 190. Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав. Котл. Ен.  
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.