Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл. 1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч. 2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Ном. 8395. Заховай носъ одъ сього лыха! Стор. МПр. 89. 3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Чуб. V. 461. Сама хоче мене маты в землю заховаты. Шевч. 17.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Мовча́н, -на, м. 1) = мовчак. О. 1861. X. Шевч. 16. 2) = мовчанка. у мовчана грати. Молчать. І знов почали ми у мовчана грати, журимось. Г. Барв. 50.
Полазок, -зка, м. Полянка въ черномъ лѣсу. Вх. Лем. 452.
Поприлипати, -паємо, -єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають. Стор. МПр. 132.
Поспів'я, -в'я, с. Пѣніе, пѣснопѣнія. Святе поспів'я. Мир. Пов. II. 59.
Роспитати, -ся. Cм. роспитувати, -ся.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
Чуття, -тя, с. Чувство. Вх. Лем. 483. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці. Левиц. І. 235.