Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив. Рудч. Ск. II. 74.
Заї́дливий, -а, -е. 1) Злой, привязчивый. Часом у руках і ціпок є, може б декотру заїдливішу (собаку) зачепив би чи по морді, чи по боку. Греб. 408. 2) Ссорливый, сварливый. Безумний сам гнівом себе вбиває, заїдливий від думок своїх сохне. К. Іов. 11.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Побідкатися, -каюся, -єшся, гл. Посѣтовать. Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Почерничити, -чу, -чиш, гл. Побыть монахиней.
Притуга, -ги, ж. Затруднительное, тяжелое положеніе, горе, бѣда. У притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Да не дай, Боже, притуги, — на мою дитину недуги. Чуб. V. 461. Такі легкодухи, що в радощах та роскошах нема над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90).
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.