Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Бозуля, -лі, ж. Шишка (на тѣлѣ), желвакъ, то же, что и ґуля. Вх. Лем. 393. Ум. бозулька.
Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл. 1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69. 2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Драг. 15.
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. НВолынск. у. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ. Черкас. у.
Дока́зка, -ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
Заскреготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заскрежетать. Назирає грішний правих і зубами заскрегоче. К. Псал. 87. Сорока заскреготить. Шух. І. 89. Скрикнув він, заскреготівши зубами. Стор. МПр. 99.
Кльочка, -ки, ж. = кльока. Вх. Зн. 25.
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.