Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Їжа, -жі, ж. Ѣда.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл.
1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ.
2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.