Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила. Гол. III. 158.
За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую. Чуб. V. 121.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато. Харьк. у.
Ма́корти, -тів, мн. Котловина. Лохв. у.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Утрусити, -шу, -сиш, гл. Стряхнуть немного чего. Втрусити грушок.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ. Фр. Пр. 8.
Шквирк, -ка, м. Раст. Larix decidua. Вх. Лем. 485.