Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блигий, -а, -е. = Блигомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. І. 116.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Вихоритися, -рюся, -ришся, гл. Вихриться, кружиться вихремъ. Заверюха крутилась, вихорилась. Мир. ХРВ. 278. (Думки) як завірюха крутились, вихорились. Мир. ХРВ. 29.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору. Стор.
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.
Потлумити, -млю, -миш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
Черговець, -вця, м. Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в заліку. К. Бай. 36.
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.