Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами. КС. 1898. VII. 46.
Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець? Чуб. III. 304.
Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.