Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Відмести Cм. відмітати.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина.
Повірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный.
Прокручувати, -чую, -єш, сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.).
Струс, -су, м.
1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Струс такий счинився, що й Боже.
2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть.