Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Так воно й забайдужилось, а думав зробити.
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені.
2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Писарьок, -рька́, м. Ум. от писарь.
Розстрелити Cм. розстрілювати.
Совзениця, -ці, ж. Гололедица.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.