Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Прогноїти, гною́, -їш, гл. 1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668. 2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.