цень
Цень меж., выражающее звонъ, пустую болтовню. Цень-цень, аби день, аби вечір близько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 427.
Том 4, ст. 427.