Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер. Лебед. у. 2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Віднести Cм. відносити.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Мильо́н, -на, м. = милін. Н. Вол. у.
Озимніти, -нію, -єш, гл. Охладѣть.
Притрапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.
Пронизати Cм. пронизувати.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.