Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Дівочка, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Шевч. Он що, сестрице, я тобі скажу. Рудч. Ск. ІІ. 156. Так он з якої се причини. Ном. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Підучити, -ся. Cм. підучувати, -ся.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Пригинати, -на́ю, -єш, сов. в. пригну́ти, -гну́, -гне́ш, гл. Пригинать, пригнуть.
Присінки Cм. присінок.
Простругувати, -гую, -єш, сов. в. проструга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Проходить, пройти строгая, прострогать. 2) Прочищать, прочистить дорогу. Простружу доріженьку к святому Великодню, — водицею заллє. Мил. 193.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Шевч. 17. Рано-ранісінько схоплюся. МВ. (О. 1862. III. 73).
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.