Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Домишля́тися, -ля́юся, -єшся = домислятися.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Околом нар. Кругомъ, по сторонамъ, въ сторонѣ. Боли б на мене місяць світив, а зорі хоть нехай і околом, то байдуже. Канев. у.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Притомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притомитися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться. Циган пішов на заклад, що буде косить до захід сонця, але, притомившись добре, і почав його благати і репетувати, щоб мерщій заходило. Ном. № 10057. Притомився він і сів собі споживати. Рудч. Ск. І. 118.
Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.