Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдовицький, -а, -е. = удовицький.
Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Повковник, -ка, м. и пр. = полковник и пр.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке. Кіевск. у.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Примазати, -ся. Cм. примазувати, -ся.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.