Блідий, -а, -е. Блѣдный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Ум. бліденький, блідесенький.
Відгулень, -льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей.
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл.
1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью).
2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила.
Ставний, -а, -е. 1) Статный, стройный. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний.
2) Прудовой. Ставна вода.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Суцільною корою позростались. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати.
Топтання, -ня, с. Топтаніе.