Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бачущий, -а, -е. = бачучий Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Пампуха, -хи, ж. = пампух. Ум. пампушка, пампушечка. Чуб. VII. 445. Пампушки печуть. Ном. № 4656.  
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Призволити, -ся. Cм. призволяти, -ся.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.
Тикання, -ня, с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты».