Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Громадя́нин, -на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Макс. 105. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла. Чуб. ІІІ. 234.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Середохресний, -а, -е. Крестопоклонный. Ном. № 423. ХС. І. 75. Середохресний понеділок, тиждень.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков. Федьк.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.