Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Лебединий, -а, -е. Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном.
На́бор нар. = набір.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Драг. 119. Се ж він своїми руками і дерева понасажував. Стор. II. 25.
Роспорошка, -ки, ж. Въ выраж.: у роспорошку — вразсыпную. Так вони, хлопці, так у роспорошку од нього та й повтікали. Козел. у. Слов. Д. Эварн. у роспорошку піти. Разсѣяться, разбѣжаться. Більше війська немає? — Немає, пане гетьмане: усі вроспорошку пішли. Костомаровъ, Б. Хмельн. (1884, 4-е изд.). II. 393.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.