Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса.
2) ж. Флейта.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші.
Довгові́їй, -ві́я, -ві́є. Съ длинными рѣсницами.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать.