Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бетегота, -ти, об. = бетега 2. Вх. Лем. 391.
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп. Кв. І. 240.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Охолодіти, -ді́ю, -єш, гл. = охолоти. Руки його зовсім охолоділи. Стор. МПр. 21.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. І. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Херс. г. Хотіли стареньких підневідить. Сим. 206.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Примівка, -ки, ж. Поговорка, пословица, приговорка. Страхи на ляхи, — ся примівка од нас перейшла і до ляхів. Ном. № 871. Пиймо горілку, маймо примівку, маймо примо́вля: дай, Боже, здоровля. Чуб. V. 1100.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Устрівати, -ваю, -єш, сов. в. устріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить.