Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Ли́пець, -пця, м. 1) Мѣсяцъ іюль. Одного літнього гарячого дня в місяці липці 184... року з города Тули вийшла купка хлопців. 2) род. пад. — пцю. Липовый медъ.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком!
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво.
Похарчувати, -чую, -єш, гл.
1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать.
2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. Він їх файно приймив, похарчував.
Свинарія, -рії, ж. Бранное названіе семинаріи, — слово семинарско-бурсацкое, составленное по образцу слова семинарія. Чому я не родивсь чим другим, а поповичем? чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію?
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Хамник, -ка, м. = хабник.