Бур'Янина, -ни, ж. Стебель сорной травы. На городі бур'янина. Ум. бур'янинка.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день.
П'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме?
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Устілкою жінчиною його дражнили. Ум. у́стілочка.