Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Лубен. у. Чад і дим з нори кужелиться. Полт. г.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали. Чуб. III. 215.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Скидатися 2, -даюся, -єшся, гл. Спохватиться, броситься. Скидались шукати, коли ж нема. Черном. Скидався хортів годувати тоді, як на влови їхать. Черном.  
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе. Шейк.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.