Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Будка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буда.
2) Кладовая. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем.
3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ.
1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая....
5) Костный остовъ спины птицы.
Куколиця, -ці, ж. Раст. Lichnis vespertine.
Отце нар. = отсе.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Прожерка, -ки, ж. Раст. Paris quadri folia.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Рівняти, -няю, -єш, гл.
1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. Богу правий путь рівняйте.
2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть.