404 error!

Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.

Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.

Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. Мет. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. Вх. Пч. І. 6. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. Левиц. Пов. 97. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. Шевч. 112. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. Гол. Од. 73, 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. Шух. І. 275. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? Сим. 227. 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. Вас. 179. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. Чуб. VII. 410. Вас. 202. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida. Вх. Пч. І. 10.

Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). КС. 1882. III. 600. Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. Прилож. къ « Кіев. Старинѣ» 1888 г.), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д. (Уман., Слов., т. І. 14).

Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.

Пані, -ні, ж. нескл. Барыня, госпожа. Неначе пані превелика. Гліб. Сама Череваниха була пані ввічлива. К. ЧР. 39. При фамиліи, родственномъ или служебномъ титулѣ и пр. прибавляется изъ вѣжливости, какъ русск.: госпожа. Пані Барабашева, гетьманова молодая! АД. II. 5. Съ притяж. мѣст. или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность мужчинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: жена. Приїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані. Котл. Ен. II. 39.

Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали. Ез. V. 96.

Сапун, -на, м. Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.

Струхнути 2, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.

Чорпіта, -ти, ж. = посмітюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8. Cм. черпіта.