Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виноватий Cм. виноват.
Зарято́вувати, -вую, -єш, сов. в. зарятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помогать, помочь, давать, дать помощь въ бѣдѣ, поддержать. Спасибі тобі... шо це ти мене послухав та зарятував. Мнж. 142. Грішми зарятуйте на подушне. О. 1862. IX. 7. Всякого зарятовували, чим хто побідкається. ЗОЮР. II. 285. І сам голоду й холоду не знає, бо й його люде зарятовували, як чим треба. Г. Барв. 137.
Кілок, -лка, м. 1) Колышекъ. 2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна. Левиц. І. 26. 2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315. 4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі. МВ. І. 28. 5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей. Kolb. І. 57. 6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку. Ном. № 1259. 7) = заніз (у ярмі). Kolb. І. 67. 8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Рудч. Чп. 249. Ум. кіло́чок.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч. ЕЗ. V. 149.