Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность.
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву.
Чувак, -ка, м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів.
Шуря-буря, ж. Вихрь.