Злупати, -паю, -єш, гл.
1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли.
2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Подарковий, -а, -е. 1) Относящійся къ подарку.
2) Служащій подаркомъ. Рушник подарковий.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали.
Поскромадити, -джу, -диш, гл.
1) = поскребти.
2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.