Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.
Домани́ти, -ню́, -ниш, гл. Приманить. Ніяк теляти до рук не доманиш. Черк. у.
До-Шми́ги нар. Кстати, къ дѣлу, умѣстно (употребляется преимущественно съ отрицаніемъ). Тут щось не до-шми́ги. Здѣсь что то да не такъ.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866.
Масни́й, -а́, -е́ 1) Масляный. Масна неділя. Воскресенье на сырной недѣлѣ. 2) Жирный, пропитанный жиромъ, масломъ (о кушаньяхъ). Масні пироги. 3) Замасленный, засаленный. 4) Переносно (о словахъ). Усиленно ласковый, усиленно привѣтливый, но въ то-же время неискренній. Слова масні, а пироги пісні. Н. п. Масної бесіди чоловік. Ном. № 12918.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Уволоктися Cм. уволікатися.
Урода, -ди, ж. Вообще физическія качества, въ частности: красота, миловидность. Погинули депутати шляхецької вроди. Н. п. Ой гляну я в чисту воду та на свою вроду, — аж-но моя врода на личеньку красна. Мет. 65. Моя врода, як повная рожа: і на личеньку рум'яненька, і на стану гожа. Макс. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. К. (ЗОЮР. II. 199). Хорошая дружина на вроду. КС. 1883. II. 400. Ум. уро́донька.
Харсонщина, -ни, ж. Херсонская губернія. Шейк.