Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюзнути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула. Гол. ІІІ. 20. 2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього. Брацл. у. 3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное. Фр. Пр. 63.
Ґазді́вство́, -ва, с. Хозяйство. Вх. Лем. 407.
До́відки, -док, ж. мн. Развѣдки. Піду на довідки, що там вони роблють. Харьк. г. Оце саме під чергу на Чорноморію йти. Піду туди на довідки: роздивлюся, розбачусь, як там. Черк. у. Прийшов же я на довідки, чи дівчина дома. Мил. 102.
Дремену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси. Левиц. Пов. 179.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась. Г. Барв. 333.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.