Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Загу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. Желех. 2) Укротить, угомонить. Желех.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди. Чуб. II. 39.
Стерв'яка, -ки, ж. = стерво.
Царський, -а, -е. Царскій. Стала дружиною царській дитині. Рудч. Ск. II. 48. царське свято. Табель, высокоторжественный день. Камен. у. царський вінець. Вѣнчальный вѣнецъ. А щоб ти під царський вінець не підійшла! — злобное пожеланіе дѣвушкѣ но вийти замужъ. Ном. № 3683.