Бунчук, -ка, м.
1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть.
Допаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -су́, -се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій.
2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується.
3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила.
На́коржень, -жня, м. = накожень.
Нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти, -на́ю, -єш, наладнува́ти, -ную, -єш, гл. = налагодити. Наладив дід хижу для бабки.
Пудно нар. Страшно.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір.
Уквітчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. уквітчатися, -чаюся, -єшся, гл. Убирать, убрать себя цвѣтами. А то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.