Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється.
Попонеділкувати, -кую, -єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Пожать (во множествѣ).
2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Роскузьомитися, -млюся, -мишся, гл. Расплакаться по дѣтски, расхныкаться. Зійшлися докупи та й росплакалися, росплакалися й роскузьомилися.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень.