Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідага, -ги, об. = бідаха.
Борговий, -а, -е. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у., Ум. борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Гнений, -а, -е. Гнутый. Гнене полоззя. Н. Вол. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч потінь. Кіев.
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи). 2) Набивать, набить плотно.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.