Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. О. 1861. XІ. Св. 41. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. О. 1862. IX. 61. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила. Шевч. 544.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. Мнж. 179. 2) = лотай. Лв. 97.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Остривний, -а, -е. Точильный. Остривний камінь. Вх. Зн. 45.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Повикуповувати, -вую, -єш, гл. = повикупляти. К. ЦН. 228.