Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Вирушити, -шу, -шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати. К. МБ. XII. 266.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Розстановити Cм. розстановляти.