Дре́во, -ва, с. = дерево. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Кеді нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні.
Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. І манна на народ посипалася грядом. 2) Раст. Gliceria fluitans. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Пробі треба.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Щав'ян, -ну, м. Родъ растенія. Пішли дівчата по грицики на доли та по щав'яни.