Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Сережка, -ки, ж. 1) Ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто. Шевч. 2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). Ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені. Ном. № 5351.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця. Чуб. І. 114.
Способний, -а, -е. = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Черн. г. Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо. Лебед. у.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.