Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Гайстра, -три, ж. Астра, Aster chinensis L.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого).
Квітень, -тня, м. Апрѣль. Коли на Мартина (14 квітня) буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай.
Моско́вка, -ки, ж. 1) Великороссіянка. 2) Жена солдата, солдатка. 3) Сортъ мережки. Ум. моско́вочка.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця.
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.