Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам. Шух. І. 143.
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Поглибати, -баю, -єш, гл. Съ трудомъ полетѣть. Е, після вашого пострілу я запримітив добре, шо одна качка ледве, ледве поглибала, та отам десь певно і впала. Брацл. у.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Лукаш. 110. Взєвси джурі маленькому коник потикати. АД. II. 86. 2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Г. Барв. 275. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052.
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая. Харьк. г. Лохв. у.