Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Ду́бочка, -ки, ж. То-же, что и дуб? Що під дубом та під дубочкою сидів голуб із голубочкою. Cм. дубонька.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.
Трач, -ча, м.
1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски.
2) = трачевня.
Труха, -хи, ж.
1) Измельченное сѣно.
2) Кроликъ, Lepus cuniculus.
