Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. І. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти. Ном. стр. 233.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Згріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Ном. № 99. Коваль згрішив, а шевця повісили. О. 1862. X. 34.
Йойлик, -ка, м. Плакса. Шух. І. 32.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Левиц. Пов. 347. Ум. лопуши́нка.  
Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його. Мир. ХРВ. 65.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. Чуб. V. 116. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. Чуб. V. 519. 2) = посад 1. О. 1862. IV. 20 — 26. Ішла красна Марусенька на посаг. Лукаш. 152. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Чуб. V. 368. Ум. посаженько. Грин. ІІІ. 512.
Сумежність, суміжність, -ности, ж. Смежность.