Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106.
Доли́ну́ти, -ну, -неш, гл. Долетѣть.
Дострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. достри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Збур, -ру, м. Трипперъ. Вх. Зн. 20.
Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Пропій, -по́ю, м. 1) Пропой; пьянство. Заробітку а ніякого! — А на пропій є? Мир. Пов. І. 129. Де попаде яку копійку, — все на пропій. Кіевск. у. 2) Пьяница. Ой я стала приступати, стала його устижати: «Ой пропою, пропою, пропала я за тобою». Чуб. V. 582.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.