Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ. МУЕ. I. 102.
Будників, -кова, -ве Принадлежащій работнику на поташномъ заводѣ.
Вискічка, -ки, ж. = вілка. Вх. Уг. 230.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Моту́ззя, -зя, с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте. Чуб. III. 326.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. ЗЮЗО. І. 110. 2) Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).
Підв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Подвязываться, подвязаться, опоясаться. Як писаря не любить, писарь буде паном, обується в личаки, підв'яжеться валом. Чуб. V. 1179.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.