Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Підстригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. підстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Подстригаться, подстричься. В черницях добре жити, тільки треба підстригатися. Чуб. V. 381.
Повиточувати, -чую, -єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Поміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Тишко, -ка, м. Тихоня. Шейк.
Чванливий, -а, -е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Котл. Ен. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні. МВ. ІІ. 154.
Шмондя, -ді, об. 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ж. Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.