Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білячий, -а, -е. Бѣличій. Білячий хвостик. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.
До́сі нар. 1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. Мет. 321. 2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Мет. 257. Я думав, що досі вже й пороблено все. 3) До сего мѣста.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.  
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1. Вх. Зн. 46.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.
Ф'юкадло, -ла, с. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 278.