Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баркан, -на, м. Досчатый заборъ, то-же, что и паркан. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядомъ тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. баркинчик. Ув. барканище.
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. І. 87. Kolb. I. 68.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась. Черкас. у.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Злупати, -паю, -єш, гл. 1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли. Чуб. III. 349. 2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє. Лебед. у.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Сіконути, -ну, -неш, гл. Сильно сѣкнуть. рубнуть. Щоб тебе кат сіконув перед великими вікнами. Ном. № 3689.
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.