Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Допли́гувати, -гую, -єш, сов. в. доплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл.
1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч.
2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають.
3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає.
Попіддурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, надуть (многихъ). Він один нас усіх попіддурював.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
Убуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. В золоті черевички убулася.