Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48).
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Мо́нька, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер. АД. II. 27.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Плодник, -ка, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Тискати, -каю, -єш, гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.