Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
За́ступ, -па, м. Заступъ. Лихого справить заступ та лопата. Візьми заступ та викопай отут ямку. Ум. заступе́ць, за́ступочок.
Зеле́ність, -ности, ж. 1) Зеленый цвѣтъ. 2) Незрѣлость. Зеленість — буйність, а молодість — дурність.
Передник, -ка, м. Передняя, прихожая. Увійшов до попа у хату, стою у переднику, коли це виходе.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду.
Розруйновувати, -вую, -єш, сов. в. розруйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб.
Самітність, -ности, ж. = самотність.
Сильне нар. Сильно, весьма, очень. Туди ішла стара мати — сильне плаче і ридає. Той чоловік був сильне багатий. Під ним кониченько, під ним вороненький, сильне дужий. Церква давня сильне. Ум. сильненько, сильнесенько. Тяжко зітхнула, сильненько заплакала. Став сильнесенько кричати.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.