Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Від'Їхати Cм. від'їздити.
Відпущення, -ня, с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише. Шевч. 105.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся. Чуб. V. 155.
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. МВ. ІІ. 146. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. МВ. ІІ. 36. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував. МВ. (О. 1862. І. 78).
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.