Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безклубий, -а, -е. Имѣющій слабо развитая или поврежденныя бедра. Безклубий віл.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга. Морд.
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Скорбота, -ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Н. п. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.