Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.
Грубия́нство, -ва, с. Грубость; грубіянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Догляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. догля́діти, -джу, -диш и догля́нути, -ну, -неш, гл. Присматривать, присмотрѣть; надзирать, стеречь; заботиться, позаботиться о чемъ. Будеш ти в мене хату помішати, малих діток доглядати. Мет. 346. Господи моєї доглядає Елизар із Дамаска. Св. П. І. кн. М. XV. 2. Нащо вас кохав я, нащо доглядав? Шевч. 3. І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула: побіг мов божевільний. Рудч. Ск. ІІ. 152. Дітки дрібненькі, — треба його доглядіти. Хата. 102. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969. Догляда́ти душі, догляда́ти сме́рти. Присматривать за умирающимъ и совершать все въ этомъ случаѣ необходимое. Ой я буду, брате, в степу помірати, та нікому буде, брате, смерти доглядати. Мет. 447. Занедужав чумаченько, задумав умерти, та нікому чумакові доглядати смерти. Мет. 458. Ой не дай же, Боже, в поході умерти, там нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Долу́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. долу́патися, -паюся, -єшся. Доискиваться, докапываться. Люде й не долупуються, куди то гроші йдуть. Камен. у.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Позакопилювати, -люємо, -єте, гл.губи. То-же, что и закопилити губи, но о многихъ.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися. Стор. МПр. 9.
Прохвистати, -щу, -щеш, гл. Пробить. Чорний віл хоч яку стіну прохвище. (Загадка: сверделъ). Ном. стр. 303, № 488.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. степо́к, степо́чок.