Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Вугнотати гл. = гугнявити. Вх. Зн. 8.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається. Чернигов. у.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл.кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Підтоварник, -ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ. (Стрижевск.).
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Хірт, хорта, м. Борзая собака. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. Греб. 385.