Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Галанчатий, -а, -е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. АД. І. 108. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д. Потебня. III. 122.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Недоверший, -а, -е. Недорослый. Хотіла мене мати за першого дати; а той перший малий, недоверший. Гол. III. 472.
Повелівати Cм. повеліти.
Покохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Полюбить. Чуб. V. 196. Щиро покохала його наша гордовата Катря. МВ. І. 139. 2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав. Ном. № 10208.
Розбігатися 2, -гаюся, -єшся, гл. Разбѣгаться. Чого це ти так розбігався сьогодня?
Улукошетити, -шечу, -тиш, гл. Убить, застрѣлить. Мнж. 193.