Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив. Ном. № 12765.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Захла́нний, -а, -е. прил. Жадный. Убогому мало-що бракує, а захланному всього. Ном. 1564.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. І. 140.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Тюрма, -ми, ж. = турма.
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.