Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Посмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Лебед. у. Висуше насіння, що аж посмагне. Лебед. у. 2) Загорѣть. 3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; Н. Вол. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екат. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.