Відбірка, -ки, ж. У оконщиковъ: инструментъ для образованія кромокъ въ рамахъ.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Обсвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.