Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. ЗЮЗО. І. 57. Cм. полуда (на очах).
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Потратити Cм. потрачати.
Розважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Утѣшаться, утѣшиться, развлекаться, развлечься. Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, собі повеселійшав. Кв. І. 89. 2) = розважати, розважити 2. Не розважившись з головою до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе. Гн. II. 42.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.