Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Білас, -са, м. Раст. Boletus edulis.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Квочки гребтимуться у грядках.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Кізлини, -лин, мн.
1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ.
2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Уморхати, -хаю, -єш, гл. Утомить, сильно изморить. Хоч яка була вморхана, хоч як задихалась.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе.