Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Знижати, -жа́ю, -єш, сов. в. знизити, -жу, -виш, гл. 1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я ні перед ким очей не знизив. К. Бай. 12. 2) Унижать, унизить. Не хочеться рід свій поважний знизити. Г. Барв. 423.
Инакий, -а, -е. Иной. В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий. Св. Л. 305.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Патика, -ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Полежай, -жая, м. Лежебока. Будуть мені козаки прізвище прикладати, гречкосієм, полежаєм називати. Н. п.
Попідвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Подорваться (о многихъ). Це вони в економії попідвереджувалися, п'ятипудові чували тягаючи. Славяносерб. у.
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.