Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистроюватися, -строююся, -єшся, сов. в. вистроїтися, -строюся, -їшся, гл. Наражаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.
Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Ном. № 368. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Ном. Поцілував Бондарівну у самії губи. Закр. 100. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. Ном. № 12982 — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. Посл. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. Чуб. ІІІ. 382. На всю губу пан. Ном. № 1160. Гріха на всю губу. Шевч. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Ном. № 10101. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Ном. Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Ном. № 5084. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Закр. 87. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. Гн. І. 70. 3) = Губа́ня. Гол. Од. 80, 83. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Мнж. 108. Ув. Губи́ще.
Заку́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. заку́татися, -таюся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.  
Замогти́ Cм. замогати.
Пополякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали. Котл. Ен. II. 41.
П'янство, -ва, с. Пьянство.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня. IV. ПС. 125.