Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Досо́хнути Cм. досихати.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Кисличчя, -чя, с. соб. Дикія яблони, дикія яблоки. Зміев. у.
Клейтух, -ха, м. Пыжъ. Харьк. г.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок. Котл. Ен. III. 43.
Придобрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. придобритися, -рюся, -ришся, гл. Подлаживаться, подладиться, поддабриваться, поддобриться. Бач як придобрився — все помагає. Конст. у.
Прожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Прошутить.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Шатирити, -рю, -риш, гл. 1) Искать, шарить. Переясл. у. Стрільці шатирять по терну. Греб. 351. 2) = шарувати 1. Черниг. у. 3) Мошенничать.