Витікати, -каю, -єш, сов. в. витекти, -течу, -чеш, гл. 1) Вытекать, вытечь. З озера витікає річка. Тече вода в синє море, та не витікає. 2) Хватать, хватить, достать. Як витікатиме грошей, то купи. Чого сорочка така куца? — Бо така витекла.
Голодовина, -ни, ж. Плодъ шиповника.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Шкода й лою на лемішку.
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Ум. містинка, місти́ночка.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому!
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ.
Сушба, -би, ж. Сушка. Відер десяток вишень для сушби.