Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати.
Заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. 4) мн. Жабры (у рыбы).
Кваплення, -ня, с.
1) Торопливость, поспѣшность.
2) Прельщеніе.
Кишкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кишнути, -шну, -неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає.
Піддирання, -ня, с.
1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу.
2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Пожовкло матері у віччу.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.