Вуж, -жа, м.
1) Змѣя ужъ.
2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж.
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Ум. гишечки.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. Чи зробиш луб'яну коробочку? А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни.
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Путящий, -а, -е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Путящий чоловік з його буде.
Розбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбитися, -зіб'юся, -єшся, гл. 1) Разбиваться, разбиться. На Петра Вериги розбиваються криги. Піду ж бо я утоплюся, або в камінь розіб'юся. 2) Сокрушаться, убиваться. Чумакова жінка за чумаком розбивається. 3) Раздѣляться, раздѣлиться.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
Сторінка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка.
2) Страница.
