Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. І. 64.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Орішарь, -ря́, м. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Рудч. Чп. 166. Дають мені бараболі полуплені їсти. Чуб. V. 1125. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили. Г. Барв. 194.  
Посуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. посунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Подвигаться, подвинуться. Мій парубок тільки очима світить та по за мною посувається, знай, до дівчини. МВ. І. 112. 2) Соваться, сунуться. Всі п'яні, хоть куди посуньсь. Ен. Котл.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається. Ном.
Хосний, -а, -е. Полезный. Угор.