Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Воспитати, -таю, -єш, гл. Пропитать, прокормить. Ой як же мені не літати? Маю діток — нічим воспитати. Н. п.
Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.
Куна, -ни, ж. 1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити. Чуб. III. 283. 2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Макс. Не в дорогих кунах (т. е. по карману). Ном. 3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. К. МБ. XII. 278. Въ Камен. у. въ этомъ значеніи только Ум. кунка. 4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Чуб. VI. 20. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Кв. II. 87. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма. К. ЧР. 424. 5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила. Мет. 123.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. І. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Левиц. І. 155. Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх. Чуб. II. 506.
Попрогризати, -за́ю, -єш, гл. Прогрызть (во множествѣ). Тенета б всі попрогризала. Гліб. 19.  
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.