Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган.
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка.
Заїка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заїкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться.
Закладча́нин, -на, м. Гость, приглашенный на празднество по поводу закладки зданія.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый.
Улекшати, -шаю, -єш, сов. в. улекши́ти, -шу, -шиш, гл. = улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько.