Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Било 1, -ла, с. 1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Лебед. у. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки. 2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. Ум. бильце.
Відгусти, -ду, -деш, гл. Окончить гудѣть, шумѣть. Одгуло весілля, зосталися молоді самі у хаті. МВ. (О. 1862. І. 95).
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Заночува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Заночевать, остаться на ночь. Добре, остануся, заночую в тебе. МВ. ІІ. 87. 2) О дѣвушкѣ или парнѣ: лечь спать съ кѣмъ (на посидѣлкахъ). Я з тобою вечерую, з другим заночую. Чуб. V. 165. 3) Принять на ночлегъ. Чи спиш, серце, та чи чуєш, чи Добоша заночуєш? Гол. І. 153.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Прикропити, -ся. Cм. прикропляти, -ся.
Скацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Избить. Зміев. у.  
Сушня, -ні, ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270.
Швендяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162.