Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. 3) Форточка въ окнѣ. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Короновать.
2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту.
Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі.
Спаношитися, -шуся, -шишся, гл. = спаніти.
Стіль, стелі, ж. = стеля.
Учутка, -ки, ж. = поголоска.
Холоднішати, -шаю, -єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться.